(1815–30.01.1892) – укр. громад. та політ. діяч Галичини. Н. в с. Увисла (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.) в сім’ї сільс. священика. Закінчив юрид. ф-т Львів. ун-ту (1839). Під час революції 1848 в Австрії – один з діячів укр. визвол. руху, співзасн. і заст. голови Головної руської ради, автор її статуту та програмних документів. Делегат Слов’ян. з’їзду в Празі (1848), на якому домагався визнання нац. незалежності українців та їх права на нац.-тер. автономію в межах Австрійс. імперії. Організатор з’їзду діячів к-ри «Собор руських учених», культ.-освіт. т-ва «Руська Матиця». За критику австрійс. конституції (1849) був усунутий з поста. Залишив Львів. В 1860-ті рр. – чл. Галицького крайового сейму. Б. сприяв розповсюдженню в Галичині творів укр. літератури.
